Чому сучасних дітей потрібно навчати поводженню з чотирилапими

Десь колись у дружній розмові почула цікаву думку: рівень цивілізаційного розвитку країни визначає те, як її громадяни вшановують померлих і ставляться до безпритульних тварин. З цим важко сперечатися. Кілька років тому Washington Post включили Україну до списку країн із найбільшою кількістю безпритульних чотирилапих. Погана новина полягає у тому, що більшість з них до того, як опинитися на вулиці, мали власників або були народжені від домашніх улюбленців. Хороша новина — на ситуацію можна впливати у гуманний спосіб. Це відлов безпритульних собак і котів, стерилізація і прилаштування у нові родини. Такий підхід успішно працює у Львові уже кілька років.

Однак аби вирішувати проблему системно, варто працювати на випередження і вчити суспільство відповідальності. Гуманна освіта для дітей —  це те, що  докорінно може змінити наше майбутнє.   

Досвід європейських країн

Цивілізована культура ставлення до домашніх тварин — не щось «модне» чи «новітнє». Це давно практикують країни Західної Європи і регуляють гуманне поводження на законодавчому рівні. Загалом понад 20 держав, серед них й Україна, підписали Конвенцію про захист домашніх тварин. Окрім сприяння комфортному життю улюбленців, вона передбачає просвітницьку роботу, а саме — розвиток відповідних освітніх програм.

Понад 20 років уроки добробуту тварин є складовою шкільної програми у Німеччині. У місті Фульда діє Центр екологічної освіти, що організовує для дітей спеціальні заняття і проводить семінари для викладачів. Ця країна стала першою, яка захистила права тварин на рівні Конституції. Зараз у них фактично немає проблеми вуличних котів і собак.

Швейцарія однією з перших визнала тварин членами суспільства з особливими правами та гідністю. Донедавна там перед купівлею собаки майбутні власники проходили спеціальні курси, де їх навчали догляду за улюбленцем. 

Такі уроки — поширена практика й в Австрії. Там є низка організацій, які розробляють та популяризують навчальні матеріали для гармонійного співжиття з тваринами для дітей різного віку. 

Досвід Львова

Культуру поведінки з домашніми тваринами вже п’ятий рік поспіль вивчають і львівські семикласники. У межах усім знайомого предмету «Біологія» вони проходять  інноваційний курс гуманної освіти «Клуб 4 лапки» (раніше «Маленький принц. Львів, що любить тварин»). Це чотири уроки у класі та одне заняття на підприємстві, яке відловлює, стерилізує та прилаштовує котів і собак. Проєкт ініціювала компанія «Кормотех» спільно з міським управлінням освіти. Ідея у тому, аби навчити дітей сприймати тварин як рівних собі.

Виховання емпатії та відповідальності

Уроки відбуваються за спеціально розробленими підручником і зошитами. Крім теоретичних знань — вплив тварини на людину, потреби чотирилапих, законодавчі правила утримання — є багато практичних порад і завдань. Наприклад, діти рахують, скільки  грошей потрібно для утримання собаки, що робити якщо тварина загубилася, що має бути в аптечці улюбленця, а також намагаються розуміти їхні емоції і вивчають правила спілкування з ними. 

У курсі є творчі вправи і обговорення побутових ситуацій. Все для того, щоб максимально зацікавити і залучити учнів до навчання. У комплексі це змінює сприйняття  тварин у дітей. Вони розуміють, що цуценя чи кошеня — не просто радість, яку можна купити, а й велика відповідальність. Таке навчання, зокрема, є ключем до розв’язання проблеми бездомних чотирилапих в Україні.

Чому  це важливо

Виховання у дітей доброго ставлення до тварин і поваги до їхнього життя формує базові принципи гуманності. Коли дитина навчиться співпереживати улюбленцю, звертати увагу на його кордони, належно дбати про його добробут — цей досвід вона перенесе на стосунки з довкіллям та іншими людьми. Покоління молодих людей, для яких такі норми будуть звичними — ось наша мета.  

Ця програма допомогла мені переосмислили багато аспектів взаємодії з тваринами.  Щиро шкодую, що у мене не було такого предмету. Проте щиро радію, що мої діти вивчатимуть його у школі. Зараз бренд преміум-харчування КЛУБ 4 ЛАПИ готовий розширювати регіональні межі проєкту і виводити його на всеукраїнський рівень. Однак для цього потрібна підтримка з боку місцевих громад і готовність міських управлінь освіти співпрацювати системно.